Зміст I. Теоретична частина 1. Каталітичні процеси….………………………………………………ст.3 2. Паперові матеріали…………………………………………………...ст.9 3. Особливості оформлення комплектів документів на процеси технологічного контролю…….…………….………………………….ст.11 II. Практична частина 1. Розрахунок матеріального балансу технологічних процесів………ст.15 2. Визначення коефіцієнта використання матеріалів………………….ст.18 3. Визначення економічної ефективності технологічних процесів…..ст.22 III. Список використаної літератури………………………………..ст.24 Теоретичне завдання1. Каталітичні процеси Сутність і види каталізу Перші уявлення про каталіз виникли майже одночасно з роз- витком атомної теорії будови речовини. У 1812 р. Кірхгоф описав дію розведених кислот, які прискорюють гідроліз крохмалю до глюкози. У 1835 р. Берцеліус дав загальну назву цього явища, як “каталіз” від грецького слова "каталос" – руйнувати. Каталітичні процеси в даний час складають основу хімічної технології, і область їхнього застосування постійно розширюєть- ся. Зупинимося спочатку на деяких прикладах використання каталізу в хімічній технології. От одна з проблем – “фіксація атмосферного азоту”. За винятком селітри на землі не існує досить великих природних запасів зв'язаного азоту. Але запаси селітри дуже обмежені і не можуть задовольнити потреби людства. Прак- тично невичерпним джерелом вільного азоту є повітря. Але пере- вести молекулярний азот у зв'язаний стан дуже важко. Навіть з киснем він реагує тільки за дуже високих температур. Так спочат- ку і добували – перепускали повітря через вольтову дугу і вилуча- ли оксид азоту (II): N2+O2→2NO. Але цей спосіб вимагає дуже великої кількості електричної ене- ргії. Є інший спосіб – зв'язування азоту з воднем з утворенням аміаку: N2+3N2=2NH3 . Щоб синтез аміаку перебігав із прийнятною швидкістю, треба застосовувати високі температури і тиски. Зі збільшенням темпера- тури збільшується швидкість реакції, але вихід зменшується. Рі- шення було знайдено Ф. Габером (1907 р.) − використовувати для прискорення реакції каталізатори на основі пористого металевого заліза з добавкою оксидів калію й алюмінію. У наші дні каталітич- ний синтез аміаку ведуть за 723 – 773 К і тиску 30 – 35 МПа. Вели- ку роль покликаний відіграти каталіз у рішенні актуальної пробле- ми – охорони навколишнього середовища. За словами Ж. І. Кусто – земна куля нагадує “ автомобіль, який самотньо несеться в косміч- ному просторі без вихлопної труби”. Нам нікуди скидати відходи, крім того середовища, в якому ми живемо. Цю ситуацію Жозеф Бертран охарактеризував так: “Одне з двох: або люди зроблять усе можливе, щоб у повітрі стало менше диму, або дим зробить так, що на землі стане менше людей”. Каталізом називається зміна швидкості хімічних реакцій під впливом речовин – каталізаторів, що беруть участь у процесі, всту- паючи в проміжну хімічну взаємодію з реагентами, але залишають- ся після закінчення каталітичного акта хімічно незмінними. Каталізаторами можуть бути речовини, що знаходяться в ко- жному із трьох агрегатних станів – гази, рідини і тверді тіла. Каталітичні процеси можна розподілити на дві групи: гомогенні і гете- рогенні. Якщо в присутності каталізатора реакція прискорюється, то це явище називають позитивним чи просто каталізом. Якщо реакція сповільнюється, то такі каталізатори називаються антиката- лізатори або інгібітори. Сутність каталізу однакова для всіх його видів – гомогенного, гетерогенного, але кожний з цих видів має свої відмінні риси. У загальному випадку дія каталізаторів, що прискорює хімічні реакції,принципово відрізняється від дії інших факторів, що інтенсифікують хімічні процеси – температура, тиск. Так, при підвищенні температу...